розпізнати
Смотреть что такое "розпізнати" в других словарях:
розпізнати — [розп ізна/тие і росп ізна/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
розпізнати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розпізнаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпізнати. || розпі/знано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розпізнання — я, с. Дія за знач. розпізнати … Український тлумачний словник
пізнавати — пізнати (кого що виявляти в комусь / чомусь що н. знайоме), у[в]пізнавати, у[в]пізнати, признавати, признати, спізнавати, спізнати; розпізнавати, розпізнати; у[в]знавати, у[в]знати (за якимись ознаками, прикметами) … Словник синонімів української мови
відрізняти — 1) = відрізнити (бачити кого / що н. у його відмінностях від інших, помічати за якимись ознаками), розпізнавати, розпізнати, розрізняти, розрізнювати, різнити, розрізнити 2) (робити кого / що н. несхожим на інших якимись рисами, ознаками),… … Словник синонімів української мови
угадувати — вгадувати, угадати, вгадати (за певними особливостями, ознаками чого н. робити правильні висновки, розкривати справжню суть чого н.), відгадувати, відгадати, розгадувати, розгадати, розпізнавати, розпізнати Пор. здогадуватися … Словник синонімів української мови
зачувати — а/ю, а/єш, недок., поет., діал., зачу/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Чути, сприймати слухом що небудь. 2) про кого – що. Одержувати якісь відомості, дізнаватися про що небудь з розмов і т. ін. 3) тільки док. Розпізнати що небудь чуттям, нюхом. 4) … Український тлумачний словник
марочний — а, е. 1) Певної марки (див. марка I 2)); марковий (у 2 знач.), сортовий. Марочна сталь. •• Ма/рочна на/зва частина виробничої марки, яка включає буквені або цифрові позначення. Ма/рочний знак частина виробничої марки, яку можна розпізнати, але не … Український тлумачний словник
нерозпізнаний — а, е. 1) Якого важко відрізнити, розпізнати. 2) Те саме, що непізнаний … Український тлумачний словник